трип
21трипільський — прикметник …
22трипільський — а, е. Прикм. до трипільці. •• Трипі/льська культу/ра археологічна культура ранніх землеробсько скотарських племен Південно Східної Європи епохи переходу від неоліту до бронзи; залишки її вперше було знайдено під час розкопок в Україні в селі… …
23трипільний — а, е. Який ґрунтується на трипіллі (див. трипілля I); пов язаний з трипіллям …
24Трип-сталь — [TRIP steel] конструкционная сталь, содержащая < 0,3 % С, а также Mn, Si, Cr, Ni и Мо (типа ЗОС2Г2Х9Н8М4), у которой мартенситные точки М ниже tкомн, а Ma (температура, выше которой деформация не вызывает мартенситного превращения) выше tкомн.… …
25трипілля — I я, с. Застаріла система рільництва з поділом орної землі на три поля (клини), кожне з яких засівалося спершу озимими культурами, потім яровими, а на третій рік залишалося під паром або толокою. II я, с. Те саме, що Трипі/льська культу/ра (див.… …
26трипільці — ів, мн. (одн. трипі/лець, льця, ч.). Представники трипільських племен …
27трипілець — див. трипільці …
28трип — род. п. а шерстяная ткань с выработкой под бархат , впервые в Уст. морск. 1724 г.; см. Смирнов 296; прилаг. триповый (Гоголь). Из франц. tripe – то же, ит. trippa (относительно которого см. Гамильшег, ЕW 866) …
29Трип — шерстяной мебельный плюш (см.), нижняя основа которого льняная или бумажная, уток бумажный, а верхняя (ворсовая) основа камвольная шерстяная (в более дорогих сортах могер). Красится в куске. С. А. Г. Δ …
30трип — трип, трипы, трипа, трипов, трипу, трипам, трип, трипы, трипом, трипами, трипе, трипах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
